Блог Грабко Тетяни Анатоліївни: вересня 2013

неділю, 29 вересня 2013 р.

Учителеві жовтень усміхається

Робота вчителя не має аналогів у світі. Вчитель - першовідкривач і дослідник, бо досліджує таємниці і загадкові світи дитячих душ. Учитель засіває світ зернами добра і справедливості. Та тільки грунти для посіву не завжди бувають родючими. І це болить учителеві найбільше. Вчитель - вічний актор, у якого щодня аншлаги в маленьких театрах, що звуться класами. Гнів і печаль він залишає за порогом, бо знає, що дитячі очі гаснуть від похмурого чи стурбованого погляду вчителя. А який він оповідач! Не маючи засобів, щоб показати учням предмет вивчення, вчитель ювелірно огранює слово, яке запалює іскорки в дитячих серцях. Можна було б іще довго перелічувати прикмети вчительської праці, та зрозуміло одне: нема у світі професій, що здобуваються без учителя.

Коли зневіра ваше серце крає,

Коли обсіли болі і жалі.

Хай кожен рідну школу пригадає

І усмішки своїх учителів.

Коли бар'єри стануть на дорозі,

Коли не стане хліба на столі,

Відкрийте шлях майбутній перемозі -

Працюйте так, як ваші вчителі.

Коли любов прийде у кожну хату,

Коли скінчаться війни на Землі,

Врожай добра хтось буде пожинати

На грунті, що зорали вчителі.

Осінь... Вона прийшла до нас, мов добра казка, мов чарівний сон, який бачиш лише у щасливому дитинстві. Ви звернули увагу, як швидко змінилося все навкруги? Помах чарівної палички чи невидимого пензля у чиїхось вправних руках творить картини дивовижної краси. Листочки на деревах із зелених перетворюються на золотисто-червоні, а наливні яблучка виблискують на сонечку, мов коштовне каміння.

Щире золото осіннього листя кружляє у нестримно-радісному танці високо над головою. І душу переповнює бажання приєднатися до дивовижного дійства, що розгортається у природі, самому стати героєм цієї доброї казки. Осінь завжди приходить зі щедрими гостинцями, налитим колоссям, соковитими і смачними фруктами, запашними овочами.
А ще вона приносить цілий кошик свят: День дошкільника, День туризму, День святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії,

День бібліотек, День Вчителя.

Люди завжди любили осінь. Це був час достатку, час звершення важкої роботи, а значить - початок довгоочікуваного відпочинку і веселощів. Саме на осінь припадало більшість весіль. Наші предки мали багато звичаїв, традицій, повязаних з приходом осені. Усі вони так чи інакше славили землю і були сповнені надії на добрі врожаї наступного року. Людім хотілося вірити, що і наступного року все буде добре...