Осінь... Вона прийшла до нас, мов добра казка, мов чарівний сон, який бачиш лише у щасливому дитинстві. Ви звернули увагу, як швидко змінилося все навкруги? Помах чарівної палички чи невидимого пензля у чиїхось вправних руках творить картини дивовижної краси. Листочки на деревах із зелених перетворюються на золотисто-червоні, а наливні яблучка виблискують на сонечку, мов коштовне каміння.

Щире золото осіннього листя кружляє у нестримно-радісному танці високо над головою. І душу переповнює бажання приєднатися до дивовижного дійства, що розгортається у природі, самому стати героєм цієї доброї казки. Осінь завжди приходить зі щедрими гостинцями, налитим колоссям, соковитими і смачними фруктами, запашними овочами.
А ще вона приносить цілий кошик свят: День дошкільника, День туризму, День святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії,  
День бібліотек, День Вчителя.

Люди завжди  любили осінь. Це був час достатку, час звершення важкої роботи, а значить - початок довгоочікуваного відпочинку і веселощів. Саме на осінь припадало більшість весіль. Наші предки мали багато звичаїв, традицій, повязаних з приходом осені. Усі вони так чи інакше славили землю і були сповнені надії на добрі врожаї наступного року. Людім хотілося вірити, що і наступного року все буде добре...