в 2013-2014 н.р.
Іноземні мови
Соціально-економічні та культурні
тенденції розвитку сучасного суспільства викликають необхідність навчання
учнів іноземної мови як важливого засобу
міжкультурного спілкування. Оволодіння
іноземною мовою надає додаткові можливості для самореалізації
особистості в сучасних умовах.
Програми з
іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів будуються на засадах
загальнодидактичних принципів, враховують особливості методичної організації
процесу навчання кожної мови окремо, а також навчальний досвід учнів у вивченні
як і рідної мови. Пріоритетним є комунікативний підхід до навчання.
Цілі, завдання і особливості навчання:
Навчання іноземних мов в 5-му
класі реалізується через навчально-методичне забезпечення вивчення предмета. Вивчення іноземних
мов в цьому навчальному році буде здійснюватись за
програмами “Іноземні мови 5-9 клас.” та
підручниками:
1. Англійська мова
англійська мова 5 клас авт. Карп’юк О.Д. (вид.
“Лібра Терра”, 2013 р.);
англійська мова 5 клас авт. Несвіт А.М. (вид.
“Генеза”, 2013 р.);
2. Німецька мова
німецька мова 5 клас авт. Горбач Л.В., Савченко
Л.П., Сидоренко М.М. (вид. “Грамота”, 2013р.);
німецька мова 5 клас авт. Сотнікова С.І.,Гоголєва
Г.В., (вид. “Ранок”, 2013р.);
3. Французька мова
французька мова 5 клас авт. Клименко Ю.М. (вид.
“Генеза”, 2013р.);
4. Іспанська мова
іспанська мова 5 клас авт. Редько В.Г. (вид.
“Генеза”, 2013.)
Навчальний
матеріал, передбачений програмою, і процес навчання підпорядковуються
досягненню практичних, освітніх, виховних і розвивальних цілей в їх єдності.
Він повинен забезпечувати не лише оволодіння знаннями, навичками і вміннями з
предмету, але й розвивати увагу, пам’ять, мислення учнів, формувати в них
уміння робити висновки і узагальнення, розширювати світогляд, підвищувати
культурний рівень, сприяти розвитку особистісних якостей, у тому числі доброзичливості,
співпереживання, колективної взаємодопомоги тощо.
Цілі і
методи навчання мають бути спрямовані на розвиток усіх видів мовленнєвої
діяльності: аудіювання, говоріння (діалогічного і монологічного мовлення),
читання, письма.
Головна
мета навчання іноземної мови полягає у
формуванні в учнів комунікативної компетенції, яка дозволяла б їм здійснювати
спілкування в усній та писемній формах у межах сфер і тем, визначених
програмою.
Навчально-виховний процес
здійснюється з опорою на такі теоретичні
положення (принципи).
1. Принцип
комунікативної спрямованості навчання забезпечує таку організацію
навчального процесу, який веде до
належного рівня практичного володіння
іноземною мовою в усній і писемній формах. Слід приділяти багато уваги роботі учнів в парах, трійках та
ланцюжком. Учням бажано давати “завдання контрольованого говоріння”, в яких
вони навчаються починати розмову,
використовуючи ініціативну репліку, правильно і швидко реагувати на
ініціативну репліку співрозмовника та підтримувати бесіду.
2. Принципи
ситуативності та тематичної
організації навчального матеріалу створюють умови для адекватної
реалізації ідеї комунікативності. За змістом оволодіння мовою відбувається у
межах тем, визначених програмою, а основною формою організації спілкування
вважається мовленнєва ситуація. Спілкування дітей слід будувати відповідно до
ситуацій наступних сфер спілкування:
соціально-побутова
сфера спілкування (родина уподобання членів родини, їх професії, допомога
старшим, сімейні традиції;
будинок і
квартира, домашні обов’язки, уподобання; тварини;
освітня
сфера: школа, розклад занять, навчальні предмети, розпорядок дня, канікули;
3.
Принцип діяльнісного характеру навчання, що передбачає
цілеспрямоване оволодіння мовленнєвими діями з метою їх подальшого використання
для розв’язання певних комунікативних завдань, забезпечуючи таким чином
мовленнєву взаємодію учнів, характерну комунікативному підходу до навчання.
4.
Принцип соціокультурного спрямування навчального процесу,
який забезпечується відповідними автентичними матеріалами (текстами,
ілюстраціями тощо). У зміст навчання в 5-му класі входять також
лінгвокраїнознавчі знання, навички й уміння, необхідні для спілкування з
носіями мови, а також для розуміння автентичних текстів а саме:
а) знання учнями:
імен власних, назв міст;
назв тварин, рослин, типових для країн, мова якої
вивчається;
державної символіки;
дитячого фольклору (пісні, ігри, лічилки, прислів’я і
приказки);
в) уміння:
вживати форми мовного етикету;
орієнтуватись у правилах ігор однолітків країни, мова
якої вивчається;
порівнювати звичаї, що лежать в основі святкування свят у
країнах, мова якої вивчається, та у своїй країні.
5.
Принцип домінуючої ролі
вправ і завдань підкреслює специфіку оволодіння іноземною мовою як навчальним предметом
відповідно до того, що основним має бути досягнення належного рівня
сформованості навичок і вмінь шляхом організації інтенсивної тренувальної
діяльності. Відповідно до комунікативно орієнтованого підходу до навчання
іноземних мов пріоритет надається комунікативно спрямованим завданням і
вправам, які забезпечують оволодіння мовою як засобом спілкування. Проте це не
означає, що у навчальному процесі ігноруються мовні вправи, які сприяють
засвоєнню нормативного мовлення у фонетичному, лексичному і граматичному
аспектах. Відповідно до чинних умов навчання такі вправи мають бути
комунікативно спрямованими, відігравати допоміжну роль і, зазвичай,
використовуватись у контексті з комунікативними завданнями і бути
підпорядкованими їм.
Оволодіння іншомовною граматикою
повинно відбуватися спочатку в усному мовленні на основі мовних зразків.
Введення граматичних структур слід починати з показу форми, значення й вживання
граматичної структури. Тренування бажано проводити спочатку усно в тренувальних
вправах, що включають відтворення готового зразка, підстановку у ньому нових
елементів, трансформацію і репродкуцію. Такі вправи повинні бути направлені на
інтереси учнів і носити комунікативний характер.
6. Принцип взаємопов’язаного навчання видів мовленнєвої діяльності враховує спільні психологічні механізми,
спирається на використання максимуму відповідних аналізаторів для досягнення
належного рівня сформованості навичок і вмінь.
Аудіювання у 5-му класі є
пріоритетом і конкретизується умінням сприймати і розуміти інформацію. Розвиток
навичок аудіювання відбувається протягом усього року при веденні уроку
іноземною мовою, при слуханні розповідей вчителя, при введенні нового
лексико-граматичного матеріалу. Кроки вчителя по організації слухання - це
мовна настанова, зняття труднощів, слухання тексту із завданням. У 5-му класі
передбачений спеціальний етап, що в обов’язковому порядку містить роботу над
текстами для аудіювання.
Говоріння в 5-му класі
здійснюється у формі монологічного і діалогічного висловлювань, навчання
діалогу і монологу відбувається паралельно і взаємозалежно. Навчання
діалогічному мовленню в 5-му класі може здійснюватися на ситуативній основі.
Воно може здійснюватися на основі діалога-зразка з подальшим виходом на
міжтематичний діалог. Монологічне мовлення учнів представлене різними рівнями –
від елементарного до розгорнутого монологічного висловлювання. Воно може бути
репродуктивним (наприклад заучування зразків діалогів), змішаним (підготовленим
на основі опор і власного мовного і мовленнєвого досвіду) і продуктивним тобто
цілком самостійним. Зміст говоріння задають сформульовані вчителем ситуацію
тексти для аудіювання та читання.
Особлива увага у 5-му класі
приділяється навчанню читання. Читання
забезпечується навчальними текстами, що являють собою фіксацію усного
мовлення на письмі і не містять невивченої лексики, тим більше граматики а
також інформативними текстами, що учні можуть інсценувати. Послідовність роботи
над технікою читання в 5-му класі наступна: тренувальні вправи в читанні слів,
словосполучень, пропозицій з розширеннями, читання вголос коротких текстів і
інсценоване читання інформативних текстів. Особливістю п’ятого року навчання є
формування поряд з орфографічними навичками лексико-граматичної правильності
письма з подальшим формуванням дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в
письмовій формі. Для цього передбачені такі письмові вправи: відповіді на
запитання та складання запитань до тексту, складання плану до прочитаного
тексту, вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу,
складання листа другові за зразком, розповідь з придуманим початком/кінцем,
вправи на трансформацію мовного зразка, написання нотаток.
Враховуючи те, що у 2013/2014 н.р. вводиться вивчення другої іноземної мови
у загальноосвітніх навчальних закладах, та те, що на вивчення другої іноземної мови навчальним
планом відводиться менша кількість годин, то, звичайно, рівень володіння
уміннями і навичками у всіх видах мовленнєвої діяльності буде дещо відрізнятися
від результатів, досягнутих у вивченні першої іноземної мови (як у якісних, так
і у кількісних показниках).
Навчання другої іноземної мови в
5-му класі реалізується через навчально-методичне забезпечення вивчення предмета. Викладання другої
іноземної мови в цьому навчальному році буде здійснюватись за
програмами “Іноземні мови 5-9 клас .” та
підручниками:
1. Англійська мова
англійська мова 5(1) клас авт.
Пахомова Т.Г.., (вид. “Методика”, 2013р.);
2. Німецька мова
німецька мова 5(1) авт. Сотникова
С.І., Білоусова Т.Ф., (вид. “Ранок”,
2013р.);
німецька мова 5(1) авт.Сидоренко
М.М., Палій О.А., (вид. “Ранок”, 2013р.);
3. Французька мова
французька мова 5(1) авт.
Клименко Ю.М., (вид. “Методика”, 2013р.);
Навчальний
процес організується у такий спосіб, щоб сприяти формуванню в учнів умінь і
навичок в усному (говоріння, аудіювання) і писемному (читання, письмо)
мовленні. Процес навчання всіх видів мовленнєвої діяльності має здійснюватися
паралельно і взаємопов’язано. У 5-му класі з огляду на вікові особливості учнів
і їхній навчальний досвід не доцільно запроваджувати мовні пропедевтичні курси.
Навчання варто розпочинати відразу з формування в учнів навичок і вмінь з
певної теми. У зв’язку з цим фонетичний аспект мовлення має засвоюватися
безпосередньо у практичній діяльності під час оволодіння тематичним лексичним і
граматичним матеріалом. Робота над вимовою здійснюється постійно упродовж
усього курсу навчання.
Значна кількість вправ і
завдань, а також видів навчальної діяльності, які широко використовувались у
навчанні першої іноземної мови і співвідносилися з віковими особливостями
учнів, не завжди будуть методично доцільними для навчання другої іноземної
мови. Слід уникати прямого перенесення всіх видів навчальної діяльності, які
використовувались у початковій школі під час навчання першої іноземної мови, на
початковий етап у вивченні другої іноземної мови. Учитель має добирати такі
види вправ і завдань і використовувати такі види навчальної діяльності, які
співвідносилися б з зазначеними вище чинниками. Усі вправи і завдання мають
бути комунікативно спрямованими, а навчальні дії учнів чітко вмотивованими.
Навчання дітей цієї вікової
групи характеризується використанням прийомів та способів навчання, які
активізують мовленнєву діяльність учнів, їх ініціативність у виконанні завдань.
Учнів найбільше приваблюють завдання, які вимагають самостійності, вміння
комбінувати матеріал в залежності від потреб мовленнєвої ситуації. Можна
відзначити такі тенденції в організації навчання на цьому етапі навчання: ширше
використання вправ, що імітують умови природного іншомовного спілкування,
зростання ролі самостійної роботи учнів, більша опора на вербальну наочність та
підказки, збільшення питомої ваги парних
та групових форм роботи.
Оволодіння другою іноземною
іноземною мовою буде ефективним лише в тому випадку, якщо у школярів будуть
яскраво виражені пізнавальні інтереси, що звичайно виявляються в загальному
позитивному відношенні до навчання. Воно буде більш успішним лише в тому
випадку, якщо в учнів будуть домінувати внутрішні, адекватно-усвідомлювані,
реально діючі пізнавальні мотиви, що у єдності із широкими соціальними мотивами
забезпечать позитивне відношення школярів до предмета, що буде сприяти
досягненню практичного оволодіння учнями іноземною мовою.
На кінець 5-го класу в учнів мають бути сформовані такі комунікативні уміння:
в аудіюванні:
- розуміти
усні висловлювання партнерів у спілкуванні в межах тематики і ситуацій,
визначених програмою, і адекватно реагувати на них;
- розуміти
прохання і вказівки вчителя, однолітків, пов’язані з навчальними та ігровими
ситуаціями в класі;
- розуміти загальний зміст навчальних, а також
нескладних автентичних текстів (оповідання, вірші);
- повністю
і точно розуміти короткі повідомлення переважно монологічного характеру,
побудовані на знайомому учням мовному матеріалі;
в говорінні:
- здійснювати діалогічне
спілкування з дорослими і однолітками, в тому числі й з носіями мови, у межах
сфер, тематики і ситуацій спілкування, визначених програмою;
- робити
зв’язні висловлювання відповідно до сфер, тематики і ситуацій спілкування,
використовуючи основні комунікативні типи мовлення (опис, повідомлення,
характеристику);
в читанні:
- виразно
читати вголос;
- читати
про себе з метою:
а)
розуміння основного змісту навчальних, а також нескладних автентичних текстів,
які відповідають рівню розвитку і навченості школярів;
б) повного
і точного розуміння змісту навчальних, а також нескладних автентичних
(адаптованих) текстів, побудованих на знайомому учням мовному матеріалі і які
містять незнайомі слова, про значення яких можна здогадатися;
в) пошуку
необхідного (цікавого) матеріалу (пошукове читання);
в письмі:
- написати
особистого листа зарубіжному однолітку, вітальну листівку, оформити конверт,
адресу у відповідності з нормами, прийнятими в країні, мова якої вивчається;
- заповнити анкету;
- скласти і записати план прочитаного;
-
робити необхідні виписки з тексту;
-
складати короткий план і тези виступу.
В основі
навчання лексики й граматики лежить принцип випереджаючого усного засвоєння
мовленнєвих зразків через комунікативні завдання, а потім аналіз і перенесення
цього матеріалу на подальшу мовленнєву практику. Згідно з комунікативним
підходом до навчання новий мовний матеріал (лексичний і граматичний) спочатку
пред’являється у певному контексті, а вже потім активізується в усному і
писемному мовленні за допомогою відповідних вправ і завдань. Вони мають бути
комунікативно спрямованими і сприяти формуванню в учнів знань не тільки про
значення нової мовної одиниці, але й про її формоутворення та функції
(застосування) у мовленні. На основі цих знань мають формуватися відповідні
мовні навички. Такий комунікативно-когнітивний підхід до навчання мовного
матеріалу сприяє усвідомленому його засвоєнню і адекватному використанню у
практичній мовленнєвій діяльності.
Процес
навчання другої іноземної мови супроводжується певними труднощами. Серед них найвагомішими є:
1)
психологічні труднощі, зумовлені переходом до нового навчального предмету
“друга іноземна мова ”;
2)
труднощі, пов’язані з впливом на процес навчання рідної та першої іноземної
мови (міжмовна інтерференція);
3)
труднощі, викликані різницею у фонетичному, граматичному, орфографічному
аспектах першої та другої іноземних мов тощо.
Шляхи
подолання цих труднощів різноманітні, а саме:
1)
визначення форм роботи і способів активізації мовленнєвої діяльності відповідно
до вікових особливостей учнів;
2)
раціоналізація процесу навчання за рахунок використання вже набутого мовного і
мовленнєвого досвіду у вивченні рідної та першої іноземної мови;
3) вибір
оптимальної технології навчання, яка враховувала б взаємодію нового іншомовного
механізму з механізмом рідної і першої іноземної мови;
4)
послаблення впливу міжмовної інтерференції;
5)
визначення спільного і схожого в рідній, першій і другій іноземних мовах у всіх
видах мовленнєвої діяльності і у зв’язку з цим використанні міжмовного переносу
як важливого чинника раціоналізації навчального процесу.
Навчання усного і писемного спілкування
відбувається у межах сфер і тем, передбачених програмою для навчання першої
іноземної мови. Звичайно, рівень володіння кожним видом мовленнєвої діяльності
буде дещо нижчим, ніж його аналог у вивченні першої іноземної мови. Він
відповідатиме рівню В-1, визначеному і
описаному в загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти
(Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання,
оцінювання. – К.: Ленвіт, 2004. – 261 с.).
Немає коментарів:
Дописати коментар